В цілому прогресивний закон «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності влітку, вже традиційно для України містить в собі «ложку дьогтю». Однією з таких є норма про необхідність погодження загальними зборами правочинів на суму 50%+ від вартості чистих активів. Фактично така норма ставить під ризик нормальну господарську діяльність добросовісних підприємств. Чому? Коментує партнер KOSTYK GORLOV LAW FIRM Андрій Стахов.
Норма частини 2 статті 44 Закону про ТОВ, яка передбачає, що виключно загальними зборами відбувається надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, викликала справжній фурор та нерозуміння логіки законодавця серед українських підприємств. Не дивлячись на те, що сам закон здебільшого є диспозитивним та дозволяє врегульовувати відносини за власним бажанням учасників, конкретно ця норма є імперативною і обійти її не вдасться.
РИЗИКИ?
Фактично підприємство при укладенні з контрагентом договору на кругленьку суму не знає і не може знати його баланс. Відповідно, чи підпадає сума такого договору під обов’язкове погодження загальними зборами. Недобросовісний контрагент може використати це та ініціювати питання недійсності такого договору. Швидше за все, суд стане на бік такого контрагента, а добросовісний бізнес втратить час, кошти та вигоду від контракту.
ЯК БУТИ?
Враховуючи «свіжість» норми та відсутність судової практики, яка, швидше за все, найближчим часом не з`явиться, компаніям слід завчасно будувати позицію захисту.
Доцільним буде вжити наступних заходів:
Перед підписанням контракту офіційно запитати майбутнього контрагента про необхідність погодження угоди та вартість активів. Швидше за все контрагент не надасть таку інформацію або просто проігнорує запит.
Звернення до підрозділу ДФС, в межах компетенції якого перебуває контрагент, з проханням надати інформацію щодо балансу підприємства. Деякі підрозділи податкової таку інформацію надають, але переважна більшість все ж таки відмовляє.
Договір з контрагентом підписувати з гарантійним застереженням (завіренням) стосовно того, що такий правочин не потребує погодження загальними зборами, а також про те, що контрагент в подальшому не буде мати претензій на рахунок недійсності договору з цих підстав.
Такі превентивні дії мають вчинятись на випадок судового спору. З їх допомогою та при грамотній побудові стратегії захисту в суді шанси на виграш збільшуються.
Звичайно, не кожному підприємству і не в кожному випадку такий інструментарій може стати в нагоді. Інколи підписання вигідного контракту відбувається в стислі строки і часу на вчинення всіх дій може просто не бути. Однак, за можливості такі дії все ж потрібно вчиняти, оскільки це буде говорити про вашу добросовісність, господарську обачність та у випадку спору покаже вас з кращого боку.
Потрібно пам’ятати про те, що перед укладенням договору аж ніяк не зайвим буде вивчити статутні документи майбутнього контрагента. На жаль, далеко не кожне підприємство в Україні готове їх надати, хоча в більш розвинених західних країнах це абсолютно нормально.
ЧИ ЗАВЖДИ ТАК БУДЕ?
Сподіваємось, що ні. Певна абсурдність норми має бути виправлена законодавцем. Як мінімум, має сформуватись практика надання фіскалами відповіді на запити компаній, що певним чином усуне прогалину.
